Біблійні волхви та геральдика. Де точка перетину?

 

Якщо вам здається, що в часи найпершого Різдва мудреці зі Сходу, вони ж – волхви, не могли мати власних гербів, то я цілковито згодна. Дуже згруба, геральдичні часи, коли виникла ота потреба в гербах для шляхетних родів, відраховуються, принаймні, з початку ХІ століття. Однак герби Мельхіора, Каспара й Бальтазара, та що там їх, навіть праотця Адама, були добре відомі освіченим людям у Середньовіччі.

І створювали їх, ті герби, не задля чистого мистецтва, а із цілком практичною метою.

«Коли Адам пахав, а Єва пряла, то де був вельможа?» (When Adam dug and Eve spun, where was the gentleman?) – це питання неодноразово лунало в проповідях Джона Болла під час Селянського повстання, що охопило в 1381 року середньовічну Англію. Тобто стверджував, що земна влада одних людей над іншими встановлена самими людьми, а не Божественна за походженням, не дана відразу після втрати Раю. За такі проповіді він і поплатився головою після придушення повстання того ж року.

 

Ілюстрація Едварда Берн-Джонса до першого видання

 «Сну про Джона Болла» Вільяма Морріса (1888). 

Однак питання хвилювало не лише бунтівливих селян чи проповідників, які вважали загальну рівність уже на цьому світі – ідеалом, до якого варто прагнути. Найзнатніші роди не бажали миритись із тезою, що серед їхніх предків були незнатні люди. Хай хоч у ті часи, про які знали лише з Біблії. При цьому дехто щиро вірив, що великі справи, такі, що залишаться в історії, можуть здійснювати лише справді шляхетні роди. Крім цієї віри вони мали гроші, аби заплатити вченим і знавцям геральдики.

Відповідно до традиції, яка склалась в Середньовіччі у Європі кожній відомій (шляхетній) особі потрібно було мати герб. І це не важливо, та чи інша людина жила у геральдичні часи чи народилась за багато століть до Різдва Христового.

Так, це - герби волхвів.

Таким чином почала розвиватися так звана «приписна геральдика». Герби отримали багато відомих в історії особистостей і не тільки. Зокрема, з’явилися затверджені та загальновідомі герби Юлія Цезаря й Олександра Македонського.

Власні герби отримав праотець Адам. Фух, тепер можна було не хвилюватись щодо походження знатних людей, а що петрала в геральдиці неписьменна чернь? До речі, цікаво, що навіть для першого братовбивці Каїна створили його власний герб.

Звісно ж, що герби, включені в геральдичні довідники, від тих часів мали Ісус Христом, Богородиця, Господь Бог та Свята Трійця також отримали свої геральдичні композиції. Так, Свята Трійця окремо від Бога-Отця та Ісуса Христа. Це – цікавезний пласт історії, про який говорити – не переговорити. Однак, скажу чесно що геральдика – то не та наука, у якій я розбираюся. Тож обмежуся виконанням обіцянки й розповім про герби волхвів із Нового Заповіту.

Із XVI століття трьом царямволхвам-магам, теж, як шляхетним особам було надано свої герби. При їхньому створенні спиралися на вже відому геральдистам інформацію про їхню етнічну приналежність. Відзначу, що з часом геральдичні композиції змінювались та ускладнювались.

У результаті Бальтазару дістався герб у якому в жовтому щиті знаходився мавр у повний зріст, а також міг мати червоний стяг (спис) та щит. Шолом увінчувала корона із мавром до пояса. Геральдичні фігури вказували на африканське походження Бальтазара, якого традиційно зображала наймолодшим і приписували, що він був королем Саби на Африканському континенті.

Каспар, який часто на картинах й іконах має риси людини східної культури, отримав герб із притаманними орієнтальними символами. Вони чітко мали маркувати походження з Азійської частини світу, інколи прямо вказуючи на Аравію. На його гербі в червоному полі щита срібний (золотий) півмісяць із шестикутною зіркою. Хоча у більш ранніх варіантах вона відсутня, а на щиті – лише гострий серпик місяця. На нашоломнику знаходилась, як правило, голова чоловіка азіатської раси.

Третього царя, що приніс золото Спасителю, звали Мельхіор. Його асоціюють із наймудрішим старцем, який перший підніс Божественному немовляті Дари волхвів. У його гербі на синьому чи червоному полі зображено 7 чи 9 (у різних версіях) золотих зірок. У нашлемнику також зображають зорі, здебільшого, три.

Я нещодавно почула версію, нібито герб Мельхіора вплинув на зовнішній вигляд прапора Європейського Союзу. Мушу визнати, що це – дуже естетична конспірологічна теорія, але ні, доказів нема.

А от на що точно вплинули волхви – то це на герб горда Кельна в Німеччині, де, як вважають у християнській традиції, в катедральному соборі знаходяться їхні мощі. Зверніть увагу на три золоті – й абсолютно однакові – корони на червоному фоні – на т. з. «голові» – зверху герба.

Я про всяк випадок не наводжу великий герб міста, щоб не завдати прикрість комусь із читачів. Бо там цей герб розміщений на грудях двоголового пруського орла. Птаха цілком собі геральдична й не винна, що її обрали за основу для герба іншої країни. Але воно нм треба на неї дивитись? І у відкритому доступі великий герб міста Кельна є, хто зацікавиться – знайде.

А от про малий кельнський герб дещо уточнимо. Що там за білий фон із 11 чорними «комами»? Є версія, що т.з. «китички», що на білому фоні символізують хутро горностая – частого гостя в геральдиці. Адже, як на інформують середньовічні бестіарії, до горностаєвого хутра не липне бруд. Він може залишитись білісіньким, подолавши глибоку каламутну баюру, а все тому, що його оберігає внутрішнє благородство й шляхетність.

Цілком собі гарний фон для корон волхвів. Мені версія подобається, однак вона має суттєвий недолік, бо в неї не вірить більшість серйозних геральдистів. За офіційною версією, ця частина герба присвячена Святій Урсулі – ще одній покровительці міста. А зображено на білому фоні 11 сліз, бо Св. Урсулу супроводжували 11 тисяч непорочних дівчат.

Що цікаво, цей герб добре пізнаваний і у більш ранній версії – з XVIII століття. На долю цього міста випало чимало. Однак мешканці й досі зберігають віру в небесних покровителів – трьох волхвів-королів, що завітали до вертепу, аби привітати Бога, що в людській подобі народився в родині теслі, та святої Урсули Колонської – покровительки юних дівчат, а також дітей, молоді, шкіл, студентів, а ще – багатьох міст і регіонів у Європі (це – власне Кельн, Баварія, Франція тощо).

Муки Святої Урсули на картині Ганса Мемлінга

 

Усі знають, що в світі – шоколадна криза та кавова криза. Тобто через багато факторів зростає ціна на каву та шоколад. А це поєднання – моя улюблена шкідлива звичка, яка допомагає мені фантазувати й писати.

Тож якщо вам сподобалась ця стаття, ви дізналися щось нове чи на хвилину-другу змогли відволіктися від суворої буденності, я щиро рада. І буду дуже рада, якщо в когось виникло бажання й буде змога подякувати мені – на «шоколадку».

Картка «Приватбанк»: 5168 7451 3345 1036